«Бучанська різанина»: як Росія прагне уникнути відповідальності

Шо Кремль вкидає у закордонні соціальні мережі та медіа.

Напередодні засідання Ради Безпеки ООН 5 квітня, темою якого стали злочини російських окупантів в український Бучі, РФ намагалась скликати альтернативне засідання зі своїм «баченням» цих жахливих подій. Очікувано, Москва не знайшла підтримки серед інших членів Радбезу.

Те, що 3 квітня писали і казали про «Бучанську різню» російські засоби масової дезінформації для внутрішнього споживання, уже наступного дня Кремль вкинув у закордонні соціальні мережі та медіа. І робитиме це й надалі.

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей вважає, що Росія буде використовувати аналогічну тактику як було у випадку з МН17.

“Російські спецслужби вкидатимуть різні, навіть безглузді версії злочину. Все це з метою “втопити” справжні події в морі фейків. Та дискредитувати саме слово Буча”, – сказав він в коментарі виданню Spravdi.

Наративи, які закладають росіяни:

У французькому інформаційному полі російська пропаганда цинічно стверджує, що це брехня, щоб підштовхнути Захід до війни. «Les zombies de Boutcha sont le dernier fake de Zelensky pour nous pousser dans la guerre» – «Зомбі Бучі – це останній фейк Зеленського, який штовхає нас на війну».

У німецькому просторі російська пропаганда використовує словосполучення «ukrainischen Fälschung» – українська підробка.

Але основними наративами роспропаганди залишились старі та перевірені часом «хіти»: «ихтамнет» та «а ви доведіть, що це ми», за аналогією зі збитим авіалайнером MH17.

Цього разу до них додались такі тези: «все це зробили українські нацисти» (як і в історії з драмтеатром в Маріуполі), а усі фото та відео «постановочна і зроблена на замовлення західних режисерів провокація».

Насправді ж провокація – це смішний підірваний УАЗік «начальника міліції» окупованого Донецька перед початком війни. А зроблене в Бучі називається воєнним злочином.

Розберемо основні меседжі та маніпулятивні повідомлення російських ЗМІ:

1. Фейк про «постановочне відео»:

а. «На відео з Бучі загиблі ворушать руками і прибирають кінцівки, щоб не потрапити під колеса військової техніки, встають. Також в дзеркалі заднього виду машини оператора можна розглянути, як один з «загиблих» встає, ледь автомобіль проїжджає повз».

Проте на відео кращої якості добре видно, що виявлене пропагандистами «ворушіння руки трупа» насправді є краплею води на лобовому склі, а момент «руху тіла позаду» – не що інше, як викривлення в дзеркалі заднього виду.  Усе це можна перевірити на відео «slow motion».

б.  «Всі російські підрозділи повністю вийшли з Бучі ще 30 березня, щобільше, 31 березня мер Бучі Федорук у відеозверненні підтвердив, що в місті нікого з ЗС РФ немає, але навіть не згадував про якихось розстріляних на вулицях жителів».

Нагадаємо, що ще 30 березня російські медіа повідомили, що російські війська покинули Бучу, а 1 квітня доповіли про її успішну зачистку.

Що стосується відеозвернення мера Бучі А. Федорука про звільнення міста 31 березня, то метадані свідчать, що його створено пізніше цієї дати.

Щобільше, 1 квітня 2022 року секретар місцевої міськради Тарас Шаправський заявляв, що Буча не звільнена від окупантів, що хронологічно повністю стикується з російськими повідомленнями про зачистку.

в. «Всі тіла людей, зображення яких опубліковані київським режимом, щонайменше чотири дні не задубіли, не мають характерних трупних плям, а в ранах незгорнута кров».

На ці спекуляції відповіло видання The New York Times. Видання оприлюднило супутникові знімки тіл, знайдених у Бучі після того, як із неї пішли окупанти. Дані космічної зйомки свідчать, що деякі з тіл загиблих лежали на вулиці давно. Зокрема, на знімку від 11 березня видно не менше 11 загиблих на вулиці Яблонській. Їхні тіла в аналогічних місцях пролежали понад три тижні до відступу російських військ.

Щобільше, ще 13 березня 2022 року про братську могилу, в якій поховано 67 замордованих жителів Бучі,  розповідав директор Ірпінського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Андрій Левківський.

2. Фейк: «Після того, як війська РФ відійшли від Бучі, ЗСУ здійснили артобстріл міста. Що також могло призвести до втрат серед мирного населення».

Це аналізувати взагалі безглуздо, адже артилерійські снаряди не зв’язують руки скотчем та не вбивають пострілом  в серце, потилицю та обличчя.

3. Фейк: «Білі пов’язки на рукавах людей свідчать про те, що ці люди перейшли на бік російської армії і були розстріляні теробороною за «співпрацю» з військами РФ».

Російські пропагандисти вказують, що на деяких фотографіях та відео зі звільнених територій можна побачити тіла людей з білими пов’язками – саме такого кольору пов’язки використовують російські військові як розпізнавальний знак.

Проте твердження про помсту за співпрацю з росіянами спростовують самі місцеві мешканці, які пережили окупацію. Насправді російські воєнні злочинці змушували мирне населення носити білі пов’язки: це зафіксовано в інтерв’ю з місцевими жителями принаймні двома виданнями – Reuters і Суспільне. Ворожі пов’язки і справді мали збивати з пантелику захисників України, але вони не захистили людей від розправ з боку окупантів.

4. Фейк: «Ви помітили, що будинки майже недоторкані? А ви подумали, чому людей ховають у братських могилах – а не ховають їхні родичі (у Бучі жили 36 тисяч людей)? І чому родичі не прибрали ці тіла з вулиці?»

Такий фейк поширив проросійський польський політик Корвін-Мікке.

Який вигляд має «майже недоторкана Буча», можна ознайомитися тут. Очевидно, що Корвіну-Мікке складно уявити, що розстріляні тіла на вулиці з’явилися саме тому, що їх там розстріляли російські окупанти. І часто така доля спіткала і родичів, які намагалися прибрати тіла. Не рахуючи сотень тих бучан, яких катували та ґвалтували безпосередньо в їх домівках.

5. Фейк, який підмінює поняття

а. «Захід хоче перетворити Бучу на «українську Сребреницю» та звинуватити російську сторону в геноциді місцевого населення».

б. «Кадри з Бучі  можна порівняти з фейковими відео «Білих касок» із Сирії».

Тут задача російських пропагандистів перенести дискурс зі звірств росіян в Бучі на розмови про Сербію, Сирію, «ворожий Захід». Не менш показовою є  запущена теза, що «фейками навколо Бучі українські військові хотіли відвернути увагу від тортур російських військових». Як тільки вона з’явилася в інформпросторі, відразу було запущено низку відео, на яких особи, які представлені як колишні полонені, розповідають про «катування» в українському полоні.

6. І нарешті фейк: «Як довести, що такі злочини дійсно мали місце? Для цього ж необхідно провести міжнародне розслідування та зібрати докази, а в умовах військових дій це неможливо».

Те, що було неможливо в умовах військових дій та окупації, стало можливим після ганебної втечі російських катів. 4 квітня в Бучі вже працювали журналісти багатьох міжнародних медіа, які все й зафіксували. 

Також українські та міжнародні слідчі приступили до документування злочинів.

Ці та інші “вкиди” про Бучанську різанину здійснюються, як і ситуації з терактом проти МН17, з однією метою: «забалакати» трагедію, змусити сумніватись в злочині, нівелювати суспільний резонанс і міжнародне обурення.

Гадаємо, що ці та багато інших історій-свідчень стануть у нагоді тим, хто ще сумнівається:

Увесь цей масив свідчень підтверджує тільки одне: мирних жителів України вбивали росіяни.

Різанина в Бучі має кваліфікацію в міжнародному праві як «воєнний злочин» та «злочин проти людяності» і терміну давності не має. Виконавців різанини вже знаходять. Створюються бази даних осіб, яким будуть висунуті офіційні обвинувачення. Низка країн Заходу допоможе Україні, надіславши своїх слідчих, експертів, прокурорів. Буде створено «спецгрупу Буча».

Російську Федерацію вже планують виключити з Ради ООН з прав людини. Рішення підтримують у США та Великій Британії. Це питання буде на розгляді 6 квітня.

Справді, про які права людини йдеться, якщо російські війська вчинили таке з цивільними людьми, які просто хотіли ЖИТИ.

Тоже интересно
Комментарии
Загружаем...